Субота, 27.02.2021, 01:46
Вітаю Вас Гість | RSS

Нововолинська спеціальна школа

Меню сайту
Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наша школа

Каталог файлів

Головна » Файли » Мої файли

КОРЕКЦІЙНА РОБОТА НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
15.01.2016, 12:51

Проблемні,  «неправильні»  або  «нестандартні»...  Саме  із  дітьми,  яких  характеризують  цими  епітетами,  ми  працюємо щодня.  Цікаво,  хто  вигадав  поняття  стандарту  стосовно  дитини?  Напевно,  той,  кому  було  просто  лінь  розібратися  в  дитячій особистості.

  У 23 статті Конвенції про права дитини зазначено, що розумово чи фізично неповноцінна дитина повинна проводити повноцінне гідне життя в умовах, які забезпечили б її гідність, сприяли її упевненості в собі і полегшували б її активну участь у житті суспільства. Відповідно цього документу для здійснення корекції порушень у фізичному та психічному розвитку учнів з особливими освітніми труднощами має проводитися відповідна корекційно-педагогічна діяльність, яка є складним психофізіологічним і соціально-педагогічним явищем, що охоплює весь освітній процес. Таким чином, корекційно-розвиваюча робота вирішує специфічні завдання, зумовлені особливостями психофізичного розвитку учнів (слайд 1).

         Педагог як суб'єкт педагогічної діяльності повинен уміти управляти розвитком, навчанням і вихованням учня, своєчасно і результативно проводити корекцію педагогічного впливу на особистість дитини, його поведінку і відношення до навчального середовища. Тому найважливішими корекційними вміннями вчителя, який навчає дітей з особливостями психофізичного розвитку, повинні бути:

  • уміння бачити відхилення в розвитку дитини;
  • уміння прогнозувати шляхи подальшого розвитку дитини з урахуванням наявного дефекту;
  • уміння попередити виникнення порушень розвитку вторинних відхилень;
  • уміння визначити загальні і конкретні завдання корекційного

    навчання і виховання;

  •    уміння планувати окремі види корекційної роботи;
  •  уміння враховувати в навчально-виховному процесі  характерні для дітей з особливостями психофізичного розвитку можливості і фактори компенсації, використовувати їх в корекційній діяльності;
  • уміння відбирати і застосовувати необхідні для вирішення корекційних завдань методи, прийоми і засоби навчання, виховання, діагностики, корекції, компенсації;
  • уміння створювати корекційні умови виховання, навчання, розвитку і соціальної адаптації дітей з особливостями психофізичного розвитку для засвоєння ними інтелектуального і морального досвіду в поєднанні з засвоєнням мови і мовлення;
  • уміння формувати позитивну мотивацію участі в корекційній роботі у дітей з особливостями розвитку і виховувати в них оптимізм, бачення життєвої перспективи, відчуття успіху;
  • уміти визначати результативність корекційної роботи на всіх етапах педагогічної діяльності;
  • уміти свідомо і критично управляти своєю корекційною діяльністю;
  • уміти працювати в тісному контакті з фахівцями: дефектологом, психологом, логопедом, медичними працівниками, а також з батьками (слайд 2).

Працюючи з учнями з порушенням функцій опорно-рухового апарату (Шевчук Ю., Шило Б.), спираюся на наступні принципи  корекційно-педагогічної роботи:

  1. Комплексний характер корекційно-педагогічної роботи.

Цей принцип заставляє мене враховувати взаємовплив рухових, мовленнєвих і психічних порушень в динаміці розвитку дитини. З цією метою підбираю вправи, що сприяють спільній стимуляції (розвитку) всіх сторін психіки, моторики, мовлення, а також попередження і корекції цих порушень (слайд 3).

 2. Ранній початок онтогенічно послідовного впливу з опорою на збережені функції.

 3. Корекційна робота будується не з урахуванням віку, а з урахуванням того, на якому етапі психомовного розвитку знаходиться дитина.

4. Організація роботи в рамках основної діяльності. При всіх корекційно-педагогічних заходах стимулюється основна для даного віку діяльність (в шкільному віці - навчальна діяльність).

 5. Спостереження за дитиною в динаміці.

          6. Тісна взаємодія з батьками і найближчим оточенням (слайд 4).                                       Корекційну роботу намагаюся направити на корекцію всієї особистості.  Поряд із спеціальними вправами застосовую вправи на:

– зміцнення м'язів кисті руки, дрібної моторики пальців рук;

– розвиток орієнтування в просторі;

– розвиток пам'яті;

– розвиток мислення;

         – розвиток мовлення (слайд 5).

Для побудови ефективної роботи виділила наступні  напрямки корекційно-педагогічної роботи:

 – розвиток емоційного, мовленнєвого, предметно-дійового і ігрового спілкування з навколишніми;

– стимуляція сенсорних функцій (зорового, слухового, кінестетичного сприйняття);

– формування просторових і часових уявлень, корекція цих порушень;

– розвиток уваги, пам'яті, уявлення;

– формування математичних уявлень;

– розвиток зорово-рухової координації і функціональних можливостей кисті і пальців (слайд 6).

      Математична освіта учнів - це складний і тривалий процес оволодіння певною системою знань умінь і навичок.

На сьогоднішній день існує велике різноманіття педагогічних технологій, які можна використовувати для викладання математики:

  • Ігрові технології;
  • Технології рівневої диференціації;
  • Технології індивідуалізації навчання;
  • Технології укрупнення дидактичних одиниць та інші (слайд 7).

Для викладання математики особливим дітям, в особливих класах й в особливих школах, потрібні й особливі педагогічні технології.

Без цілеспрямованого розвитку математичного мислення не вдається досягти бажаних  результатів у вивченні цієї шкільної дисципліни. Тому формування пізнавальної активності школярів з математики починаю з виховання у них пізнавальної потреби : необхідно зацікавити учнів яскравими ілюстраціями, цікавими фактами, ігровими моментами; виховувати у учнів допитливість, бажання дізнатися про певні якості предмета, а також виховувати захоплення цим предметом (слайд 8).

Головним у моїй роботі на уроках математики є розвиток логічного мислення й математичного мовлення. На уроках математики із Шевчук Ю. та Шило Б. у мову школярів увожу низку математичних темінів (слайд 9), що значно впливає на розвиток математичного мовлення учнів. Богдан засвоює назви чисел з невеликими труднощами.

Як відомо, одним із головних завдань курсу математики є формування обчислювальних навичок. Учителю не лише треба навчити учнів додавати, віднімати, ділити й множити, а й виконувати ці дії раціонально, усвідомлено. Для цього важливо розвивати математичну кмітливість. Міцність і автоматизм потрібних навичок досягається в процесі тривалих вправлянь. Однотипні завдання втомлюють дітей, тому їх необхідно урізноманітнювати. Я роблю це по-різному. На одному уроці показую ряд чисел і ставлю вимогу знайти останнє число, якщо відоме перше (слайд 10).

Іншим разом для усної лічби пропоную обчислення ланцюжком: або кругові приклади, записані на таблиці. Під час вивчення арифметичних дій із Богданом добрий результат дає робота з таблицями, яких дуже багато в підручниках з математики. Заповнюючи ці таблиці, учень називає математичні терміни і згадує, як знайти той чи інший невідомий компонент (слайд 11).

 На своїх уроках широко практикую відгадування загадок, ребусів (слайд 12). Богдан залюбки розв'язує віршовані задачі, які я добираю із дитячих журналів, методичної літератури. Нестандартні вправи у комплексі із звичайними сприяють розвитку логічного мислення, опануванню математичного мовлення.

 Корисні для розвитку мовлення й мислення математичні диктанти, які я пропоную учням на кожному уроці (слайд 13). Наприклад, у 5 класі пропоную наступні завдання:

1) Знайди суму чисел 17 і 5;

2) Збільши 59 на 9;

3) До 39 додай 6;

4) Від 81 відніми 5;

5) Знайди різницю чисел 100 і 4;

6) Зменши 33 на 7.

Математичний диктант для кожної дитини я пропоную згідно пройденої теми.

Сприятливі умови для розвитку математичного мовлення учнів створюються під час розв'язання текстових задач. Ознайомлюючись із задачею, прошу прочитати її та переказати зміст. Спосіб відшукання розв'язку - це встановлення зв’язку між даними задачі та шуканими величинами з метою одержання відповіді на запитання. Формування умінь і навичок розв’язувати задачі цього виду потребує від учнів мовленнєвого формування. Прості задачі на додавання і віднімання є тими азами, з яких починається навчання учнів розв’язувати задачі на 2-4 дії. Розв'язуючи і пояснюючи розв'язання задач, учні повинні оперувати назвами арифметичних дій (додавання віднімання) та їх компонентами (доданок, сума, зменшуване, від’ємник, різниця). Без розуміння математичних понять і відповідних термінів учень не в змозі дати відповідь на конкретне запитання вчителя під час роботи над задачею. Тому при ознайомленні з математичними поняттями і відповідними термінами кожен учень повинен мати уявлення про них. Так у 5 класі Богдану пропоную задачі на різницеве та кратне порівняння, де треба дати відповідь на запитання:" На скільки одиниць одне число більше або менше за інше? У скільки разів число більше або менше?" Це задачі типу: "Ластівка може прожити 9 років, а сорока 27 років. У скільки разів довше живе сорока, ніж ластівка? "Ялина може прожити 300 років,  сосна - 600 років, а горобина - 200 років. На скільки довше може прожити сосна, ніж ялина ? (ялина,ніж горобина? ) (слайд 14). Задачі такого типу зацікавлюють учня, а коли до неї додати ще й кольоровий малюнок, тоді учень розв’язує її швидко і з задоволенням. Для цього я виготовила тематичні папки, у яких розміщені кольорові малюнки, які використовую під час розв’язання як усних, так і письмових задач (слайд 15).

Учні полюбляють грати і в математичні ігри. При повторенні множення в 5 кл. я пропоную ігри "Математичне лото", "Забий гол у ворота" , "Знай таблицю множення"(слайд 16). Іноді пропоную учням працювати за графічними схемами, де треба записати у "віконечках" числа, за яких будуть правильні рівності. Вдало проходить такий вид роботи, як "гімнастика розуму". Замість звичайного усного опитування пропоную Шилу Богдану відповісти на такі запитання:

  • Що буде, коли 8 поділити навпіл ? 
  • Скількома цифрами записане число 530035? 80002; 3033?
  •  Подати у вигляді розрядних доданків числа 54, 376,607,9004...?
  •  Подати у вигляді добутку двох чисел 35, 42, 12,63,72...? (слайд 17)

Дуже важливо залучати учнів до участі в міркуваннях. Тому на своїх уроках я часто використовую прийом "вчитель помиляється, допоможи знайти помилку", наприклад:

 6 помножити на 6 , буде 35;

 12 зменшити в 4 рази буде 8;

 27 більше за 29 і т.д.(слайд 18)

 Ці завдання тримають учнів у постійній "бойовій готовності", активізують розумову діяльність. Діти доводять правильність своєї думки, а це - шлях до пізнання. Дискусії з учителем, спільний з ним пошук роблять учнів учасниками навчального процесу, стимулюють їхню активність, дозволяють пережити радість успіху, радість навчання.

Особливу увагу при підготовці до уроку звертаю на корекційну спрямованість кожного етапу уроку. У зв'язку з інертністю нервових процесів у дітей із ЗПР та дітей з особливими потребами на початку уроку вони досить довго перебувають під впливом вражень і форм поведінки, які мали місце до уроку. Одні з них продовжують залишатись у стані збудженості, інші — перебувають у полоні розумової інертності. Учні тривалий час по-справжньому не включаються в навчальний процес, саме «втягування» триває занадто довго.

Для попередження і усунення такої негативної післядії та прискорення адаптації учнів до розумової праці на початку уроку запроваджується загальнокорекційний етап. Його мета - ослабити й зняти попередні враження й збудження в учнів, що заважають їм нормально включитись у працю; активізувати нервово-психічні процеси, вивести окремих учнів із стану загальмованості, якщо він перед цим виник; підготувати учнів до подальшої праці на уроці, зосередити їх увагу, збудити інтерес до майбутньої діяльності. Усе це сприяє створенню оптимального збудження центральної нервової системи учня, що є необхідною передумовою успішного навчання. Психологічна підготовка є одним із типових корекційних засобів. Проводиться вона на початку уроку. Триває цей етап до 5 хвилин і передбачає фронтальне виконання учнями спеціальних вправ або завдань, які за змістом пов’язані з темою уроку. На даному етапі пропоную:

  • арифметичні хвилинки;
  • дидактичні ігри «Математичні візерунки», «Заштрихуй відповідь», «Математичне лото», «Виключи зайве», «Прочитай слово» та інші;
  • математичні диктанти (слайд 19).

Приблизно на 15-20-й хвилині уроку, коли спостерігається загальне зниження працездатності учнів, пропоную спеціальні вправи, спрямовані на відновлення працездатності:

  • фізкультхвилинки;
  • динамічні паузи;
  • хвилинки відпочинку;
  • математичні завдання «Плескаєм в долоні», «Веселі кути», «Математика у віршах» тощо (слайд 20).

У заключній частині уроку також використовую один із корекційно-охоронних засобів – зняття нервово-психічного напруження і втоми дітей за час уроку. З цією метою за 3-5 хвилин до закінчення уроку проводжу з дітьми спокійні дидактичні ігри, розповідаю математичні казки, читаю вірші про математику, пропоную переглянути пізнавальну презентацію (слайд 21).  При цьому особливих інтелектуальних навантажень ці завдання вже не мають, щоб не перевтомлювати дітей.

Отже, ми - педагоги спеціальної школи - повинні чітко усвідомити, що важливою умовою успішної корекції психічного розвитку дитини є комплексний підхід до її здійснення. Корекційно-розвивальна робота потребує тривалої і системної роботи, яка охоплює всі види їх діяльності.

Категорія: Мої файли | Додав: Nifirtiti
Переглядів: 5587 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 4.7/6
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Навчальний рік

Copyright MyCorp © 2021
Створити безкоштовний сайт на uCoz