Учителі української мови та літератури на засіданні методичного об’єднання розглянули питання «Особливості вивчення літератури рідного краю у школі».

    Кантор Т. В., директор школи, вчитель-словесник, зазначила, що мета уроків літературного краєзнавства – осягнення учнями глибинної сутності спадщини митців свого краю, реалій дійсності, сприйняття й поціновування їхнього художнього набутку, плекання почуття гордості за творчих людей, славних краян.

    Інтерес школярів до літератури рідного краю з’явиться тоді, коли будуть витримані як специфічні особливості таких уроків, так і їх методологічні принципи.

    Завданнями  таких уроків  є не лише  поглиблення відомостей про життя та творчість митців нашої місцевості , а й   вироблення особистісного ставлення до творчої спадщини Волині, розвиток  вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи;  виховання  працелюбності, милосердя, гуманного ставлення до людини, природи,   вироблення  вміння бачити й цінувати красу й самобутність рідної землі.

    Тетяна Володимирівна ознайомила присутніх із новими творами волинських письменників, а також передала у шкільну бібліотеку такі збірки: «Манюня і Марципан» , «Буслик хоче до Світязя» Н. Гуменюк та «Медунки у грудні» Є. Назарук.

    Учителі-словесники Любінська О.І., Міщук О.М., Голян Р.В., Павельчук Т.В. поділилися  методами та формами організації навчально-пізнавальної діяльності на заняттях із літератури рідного краю.

    Усі були єдині в тому, що ці уроки формують національну свідомість і самосвідомість школярів, учать розуміти унікальну культуру українців, що мешкають на Волині, передають наступним поколінням культурні та духовні цінності,  дають можливість пишатися тими, хто живе зовсім поруч.