Вівторок, 04.08.2020, 15:07
Вітаю Вас Гість | RSS

Нововолинська спеціальна школа

Меню сайту
Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наша школа

Методичні рекомендації

Згідно з Указом Президента України від 18.08.2006 № 685/2006 щороку 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці. Цьогоріч Україна вкотре долучилася до ініціативи Міжнародної організації праці та мала намір провести заходи до Всесвітнього дня охорони праці за тематикою, що присвячена вирішенню проблеми насильства і домагань у сфері праці.

Однак запланованому завадила надзвичайна подія – спалах коронавірусної інфекції COVID-19, яка розпочалася в Китаї, згодом охопила Південну Корею, Іран, країни західної Європи, а сьогодні вже панує у всьому світі. Тож темою Всесвітнього дня охорони праці-2020 стала боротьба з пандемією смертельно небезпечної недуги.

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

У процесі підготовки до відзначення Дня охорони праці в Україні, яка фактично збіглася в часі з першими проявами «коронакризи», стало зрозумілим, що перед усім українським суспільством постав досі нечуваний виклик, який вимагає особливих заходів та зусиль.

Перші випадки захворювання було зафіксовано у грудні 2019 року, а вже 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про пандемію через спалах коронавірусної інфекції. Зокрема генеральний директор ВООЗ Тедрос Адхан Гебреісус заявив: «Це не просто криза охорони здоров’я, це криза, яка торкнеться кожного сектору. Тому кожен сектор і кожна людина повинні бути залучені в боротьбу». Того ж дня постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 в Україні було запроваджено карантинні заходи, які в подальшому уряд подовжив і посилив.

ЗВЕРНЕННЯ
Організаційного комітету з підготовки та проведення

Дня охорони праці в Україні у 2020 році

Девіз Всесвітнього дня охорони праці 2020 року

ЗУПИНИМО ПАНДЕМІЮ:безпека і здоров’я на роботі можуть врятувати життя

Ухвалені на законодавчому рівні заходи, спрямовані передусім на протидію поширенню коронавірусної інфекції та передбачають обмеження на проведення масових заходів, заборону діяльності закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів соціально-культурної сфери, запровадження карантину в навчальних закладах усіх рівнів, обмеження функціонування громадського транспорту та пасажирських перевезень.

Щоб стримати поширення COVID-19 і зберегти життя та здоров’я людей, зазначені рішення, безумовно, були правильними та потрібними. Але разом з тим, як наслідок їх впровадження, ми можемо спостерігати невтішну картину економічного спаду в країні: у всіх галузях та сферах. Такий стан справ породжує серйозні загрози, які за своєю суттю – справжнісінька криза, що впливає не тільки на виробництво товарів і послуг, споживання та інвестиції, а й може спричинити «шок» на ринку праці, який ми вже фактично маємо.
Першочергові оцінки Міжнародної організації праці вказують на потенційну загрозу неабиякого зростання безробіття і неповної зайнятості, скорочення робочого часу, суттєвого зниження заробітної плати та доходів працівників тощо.

Це нові виклики як для держави, так і для всіх тих, хто відповідає за найманих працівників у країні. На сьогодні від соціальної свідомості роботодавців залежить не тільки життя і здоров’я всіх громадян України, а й стійкість та цілісність нашої держави. Зупинка економічної активності бізнесу, врешті-решт, обов’язково закінчиться, а збережений трудовий капітал стане для підприємств рушійною силою, яка забезпечить у подальшому відновлення економічного зростання.

Звертаємо увагу керівників підприємств, установ, організацій, де неможливо забезпечити дистанційний режим роботи під час карантину, на забезпечення нагальних профілактичних та протиепідемічних заходів для недопущення поширення випадків захворювання на COVID-19.

Особливу увагу потрібно приділити захисту лікарів та інших медичних працівників, що перебувають в епіцентрі складної ситуації, виконуючи професійні обов’язки з надання медичної допомоги пацієнтам, збереження їх здоров’я та життя.

Водночас, постановою КМУ від 25.03.2020 № 256 рекомендовано підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності на час встановлення карантину не звільняти працівників, які виконують визначену трудовим договором роботу вдома, та працівників, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, що також сприяє збереженню трудових прав працівників у цей непростий час.

Запровадження карантинних заходів змусило підприємства переглянути не тільки свої звичні плани, а й ставлення до профілактики виробничого травматизму, особливо до ймовірного зараження працівників новою невивченою формою інфекції. Тепер життя і здоров’я найманих працівників напряму залежить від ставлення роботодавців до своїх кадрів, до них особисто та їх сімей.

В умовах глобальної пандемії нового коронавірусу для запобігання поширенню інфекції, захисту здоров’я громадян та надання допомоги хворим, суспільство має об’єднати зусилля заради подолання наслідків епідемії.

Підсумовуючи зазначене, закликаємо всіх долучитися до відзначення Дня охорони праці в Україні та забезпечити широку інформаційну кампанію для захисту та збереження життя та здоров’я працівників.

 

28 квітня – Всесвітній день охорони праці

Девіз 2016 року – „Стрес на робочому місці: колективний виклик”

 

 

 

ЗВЕРНЕННЯ

Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2016 році заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні

                                                                                                                                             ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

За ініціативи Міжнародної організації праці (МОП) з метою привернення уваги світової спільноти до питань охорони праці та смертності працівників на робочому місці щорічно 28 квітня, починаючи з 2002 року, понад 100 країн світу відзначають Всесвітній день охорони праці. Наша держава підтримала цю ініціативу і відповідно до Указу Президента від 18.08.2006 № 685/2006 визначила 28 квітня як День охорони праці в Україні.

У 2016 році Всесвітній день охорони праці за рекомендацією МОП відзначатиметься під девізом „Стрес на робочому місці: колективний виклик”.

Одним з індикаторів розвитку суспільства є стан здоров’я населення, зокрема працюючого. За станом здоров’я окремої людини стоїть якість трудових ресурсів держави, продуктивність праці та обсяг валового внутрішнього продукту.

Психосоціальні ризики та стрес на робочому місці є одними з найскладніших питань у сфері охорони праці та здоров’я, актуальність яких загальновизнана для всіх країн, професій та працівників.

Стрес – фізична та емоційна реакція організму, яка виникає тоді, коли посадові обов’язки не відповідають здібностям, ресурсам і потребам працівника. Стрес на робочому місці не є виключно негативним явищем, проте надмірності (сильний, тривалий, регулярний) неприпустимі.

За офіційними даними EU-OSHA близько половини працівників у ЄС працюють в умовах стресу, а зростання кількості порушень, пов’язаних зі стресом на робочому місці, зумовлено поширенням гнучких і нестабільних форм зайнятості (72 % загальної кількості респондентів), надмірним навантаженням працівників (66 %), а також такими явищами, як моральне та фізичне насилля (59 %).

Результати досліджень, проведених в Європі та інших розвинених країнах, засвідчили, що стрес на робочому місці є причиною від 50 % до 60 % усіх втрачених робочих днів.

Питання психо-емоційного стану, у тому числі стресових ситуацій на виробництві стало предметом розгляду 34 Міжнародного конгресу з питань безпечної життєдіяльності та виробничої медицини, який проходив 27 - 30 жовтня 2015 року у м. Дюссельдорф (Німеччина).

У тривалій перспективі стрес на робочому місці може призвести до виникнення безсоння, емоційного занепокоєння, мігрені, хронічної втоми, депресії, алергії, захворювань опорно-рухового апарату, гіпертонії, виразкової хвороби шлунку, захворювань серцево-судинної системи, серцевого нападу, нещасного випадку та навіть самогубства.

Усі зазначені наслідки стресу на робочому місці негативно впливають на діловий імідж та конкурентоспроможність підприємства, а в грошовому еквіваленті призводять до значних фінансових втрат.

Протягом останніх років в Україні спостерігається тенденція до зниження виробничого травматизму. Так, за даними Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, у 2015 році порівняно з 2014 роком кількість нещасних випадків на виробництві зменшилась на 8,1 % (з 4999 до 4592), з них зі смертельним наслідком – на 6,3% (з 384 до 360). При цьому тривалий час зберігається ситуація, коли серед причин настання нещасних випадків друге місце посідають психофізіологічні причини (близько 23 % загальної кількості), до яких і належить стрес на робочому місці. Сьогодні українські працівники підпадають під дію стресу частіше через скорочення можливостей для отримання бажаної роботи, страх її втратити, суттєве зниження фінансової стабільності тощо.

У сучасних економічних, політичних і соціальних умовах, що склалися в Україні, важливо під час планування своєї господарської діяльноcті враховувати наслідки стресів, від яких страждають працівники, отриманих на робочому місці та за межами підприємства.

Захистити і зміцнити здоров’я, добробут і продуктивність як всього колективу, так і кожного окремого працівника неможливо без розуміння природи стресу і механізмів його впливу на людей та підприємство, а також без добре спланованої програми, яка пом’якшить його згубні наслідки і, що більш важливо, попередить їх.

Робоче місце одночасно є значним осередком психосоціальних ризиків і ідеальним місцем для їх усунення.

Вчасне розпізнання залежності стану працівника від стресу, який він отримав, може зберегти його життя або як мінімум здоров’я.

Стрес – це виклик не лише працівнику, але й усім, хто причетний до колективної праці. Управління стресом має стати основним пріоритетом як для роботодавців, так і для самих працівників.

Усвідомлюючи важливість порушеного питання, тривалу перспективу його вирішення, Організаційний комітет звертається до центральних і місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок, керівників і працівників підприємств, установ та організацій із закликом звернути увагу на необхідність проведення конкретних профілактичних заходів, спрямованих на запобігання стресів та їх потенційним наслідкам на робочому місці.

Організаційний комітет звертається до представників засобів масової інформації з проханням забезпечити всебічне висвітлення заходів, що відбуватимуться в Україні в рамках Дня охорони праці.

 

ЗВЕРНЕННЯ

Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2018 році

заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні

до органів державної влади, органів місцевого самоврядування,

роботодавців, профспілок, засобів масової інформації,

керівників і працівників підприємств, установ та організацій

Щороку у Всесвітній день охорони праці, 28 квітня, згідно з Указом Президента України від 18.08.2006 № 685/2006 в Україні відзначають День охорони праці.

Цього року девіз Всесвітнього дня охорони праці «Захищене і здорове покоління» збігається із завданнями й метою Всесвітнього дня боротьби із дитячою працею, який відзначають 12 червня.

У 2017 році Уряд України у Національній доповіді «Цілі сталого розвитку: Україна» визначив показники для досягнення Цілей сталого розвитку до 2030 року з урахуванням глобальних орієнтирів і принципів та суспільної думки щодо майбутнього країни. Одна із цілей – гідна праця та економічне зростання – спрямована на забезпечення гідних і безпечних умов праці для всіх працівників.

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Для досягнення поставлених цілей в інтересах молодого покоління працівників потрібен узгоджений комплексний підхід до викорінення дитячої праці та популяризації культури безпеки і гігієни праці.

За даними Міжнародної організації праці, у світі 541 мільйон молодих працівників віком 15–24 років, зокрема 37 мільйонів дітей, працюють у шкідливих умовах. А це понад 15% робочої сили. Серед молоді рівень травматизму на роботі на 40% вищий, ніж серед працівників старше 24 років.

В Україні працює майже кожен третій віком від 15 до 24 років, що становить понад 1 мільйон наших громадян. Ураховуючи, що в країні триває активна фаза всебічного реформування економіки, наше завдання – зберегти молоде покоління як безцінний потенціал для майбутнього становлення ефективної і сильної держави. Реформи освіти та охорони здоров’я, децентралізація влади, розв’язання економічних проблем мають забезпечити гідні умови праці для молодих працівників.

Особливу роль у цьому процесі відведено школам і закладам вищої освіти – саме тут з дітьми і молоддю мають проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу та навчання, спрямовані на формування культури охорони праці майбутніх працівників.

Правове поле та умови виробництва повинні розвиватися насамперед з урахуванням інтересів молоді, забезпечуючи захист від небезпек і збереження здоров’я майбутнього трудового потенціалу країни.

В Україні інтереси молодих працівників до 18 років достатньою мірою захищені нормами законодавства (не дозволено прийом на роботу осіб до 16 років, установлено скорочений робочий тиждень, заборонено працювати вночі та в позаурочний час тощо). Але відповідного захисту потребує і молодь до 24 років, яка ще не має належних навичок та достатнього досвіду, не досягла фізичної і психологічної зрілості.

Загалом недобросовісні роботодавці намагаються приховувати дитячу працю на власних підприємствах, адже це зобов’язує їх нести юридичну відповідальність за неповнолітніх.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці від 17.06.1999 № 182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці», ратифікованої Україною (Закон від 05.10.2000 № 2022-III), кожна держава має терміново вживати відповідних заходів.

За результатами державного нагляду, спрямованого на запобігання економічній експлуатації молоді, зокрема дітей, виконанню робіт, небезпечних для їхнього життя і здоров’я, установлено, що 65% перевірених підприємств, де використовують працю неповнолітніх, порушують права дітей.

Найбільше дитячу працю використовують у сфері послуг (58%), промисловості (20%), сільському господарстві (22%). Причинами залучення дітей до роботи у зазначених галузях є низькі вимоги до якості робочої сили, значні потреби у використанні ручної праці, необізнаність дітей зі своїми правами (оплата праці, відпочинок тощо).

Зазвичай молоді працівники не повідомляють про випадки порушення щодо них законодавства про працю та охорону праці, оскільки не бачать альтернативи і тому зацікавлені у збереженні своїх робочих місць.

Отже, потрібно діяти на випередження – за активної участі представників профспілок і громадськості проводити серед молоді та роботодавців інформаційно-консультативну та навчальну роботу щодо підвищення правової обізнаності.

Одним із суспільно значущих проектів, спрямованих на популяризацію серед молодого покоління культури безпеки праці, є щорічний Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей», який проходить за сприяння Державної служби України з питань праці. За результатами минулого року в конкурсі взяли участь понад 250 тисяч дітей, які разом з їхніми батьками і вчителями були залучені до процесу формування відповідального ставлення до безпеки праці.

Тільки спільними зусиллями і завдяки комплексному підходу можна забезпечити організацію належних умов праці молодих працівників, що сприятиме зменшенню випадків виїзду працездатної молоді в інші країни з метою пошуку гідної роботи.

Збереження здоров’я молодого покоління позитивно впливатиме на розвиток національної економіки. Відомо, що витрати, які несе держава через виробничі травми та професійні захворювання молоді, у майбутньому стають значно більшими, ніж стосовно дорослих працівників. Адже виробнича травма, яку молода людина отримує на початку свого трудового життя, може призвести до довгострокових порушень її здоров’я, через що вона не зможе бути активним членом суспільства та не скористається набутими під час навчання знаннями.

Доволі часто молоді працівники приймають не досить обдумані рішення, пов’язані з ризиками, та не усвідомлюють, що їхня необачність на роботі може спричинити небезпеку не тільки для їхнього життя, але й для життя і здоров’я тих, хто їх оточує.

У середовищі молодих працівників виробничі ризики значно вищі через особливості їхнього способу життя. Стреси, пов’язані із зовнішніми чинниками, також можуть призводити до виникнення небезпечних ситуацій на роботі.

Закликаємо всі заінтересовані сторони сприяти організації гідних і безпечних умов праці для молодих працівників, долучатися до роботи з формування культури безпеки та гігієни праці.

 

 

 

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Серпень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Навчальний рік

Copyright MyCorp © 2020
Створити безкоштовний сайт на uCoz