 14 жовтня на свято Покрови Пресвятої Богородиці ми відзначаємо 74 річницю створення Української Повстанської Армії, яка не має аналогів у світовій історії, яка впродовж більш як десяти років вела нерівну героїчну боротьбу за національну незалежність, за право на життя, свободу і віру у свою державу.
З нагоди цього свята, під майстерним керівництвом учителя історії Никитюк Н.З., відбулась історична літературно-пісенна композиція «Їх душі – горіння і криця». Учні 9-го класу вміло передали події тих непевних часів. Перед глядачами розгорнулись сторінки життєвого шляху не одного героя повстанської армії, розкрилась трагедія цілого народу.
Колоритні вишиванки, патріотичні партизанські пісні, вдало декорований зал і майстерно втілені учнями образи вояків УПА – все це сприяло створенню особливої атмосфери воєнного часу. З цікавістю та гордістю за свій народ старшокласники спостерігали за сценою клятви, яка емоційно була розіграна ройовим (Демчук Б.) і рядовими вояками (Ковальчук Н., Мигдал Т., Голян А.). Трагедію жінки-матері, серце якої розривається від болю за сина-партизана і майбутнє рідної землі, вдало передала учениця 9-го класу Тур Олена.
Не могли оминути своєю увагою дев’ятикласники реальної життєвої історії, що трапилася в одному з карпатських сіл. Діти підготували музичний відеосюжет, у якому розповіли про особливість чорної сорочки-вишиванки воїна УПА. Символічне значення цієї вишиванки розкрила учениця 8-го класу Дмитрук Діана, яка майстерно зіграла роль дівчини, що чекає повернення коханого. На святі також звучали відомі повстанські пісні: «Там під Львівським замком», «Чорна вишиванка», «Йшли селом партизани».
Дійство завершилось, а в душах молодого покоління, яке сьогодні пропустило через себе все почуте й побачене, назавжди залишиться пам’ять про тих, кому вони завдячують життям у вільній і незалежній державі, державі, становлення якої стало можливе лише ціною численних людських втрат.
Відгук
Утвердження української державності, становлення національної свідомості – це ті питання, які порушила Никитюк Н.З. у своїй історичній літературно-музичній композиції «Їх душі – горіння і криця». І, здається, вчителю вдалося достукатися до сердець своїх вихованців, оскільки кожна їх роль, кожен образ були настільки правдоподібно втілені на сцені, що не лишили байдужими жодного глядача. Пам’ять про минуле, повага до героїв, які полягли заради майбутнього нашої держави виховує у дітей уміння цінувати духовне.
Я думаю, після цього заходу старшокласники зросли у своїй свідомості до рівня гідного громадянина рідної держави. Чим більше подібних речей ми будемо вкладати в їхні голови, тим більше впевненості будемо мати у щасливому й стабільному майбутньому нашої країни.
Учитель української мови та літератури Голян Р.В. |
